expert » 08 серпня 2016, 12:43
На Хрінницькому водосховищі дайвери вибили крупну рибу
РІВНЕНЩИНА 9 -7 1819 31 березня, 16:03
Зловити велику рибу на Хрінницькому водосховищі, кажуть рибалки, останніми роками стало практично неможливо – її вибивають дайвери, які облюбували водойму. Проблемою перейнялись у Демидівській районній раді. Тут хочуть ініціювати заборону займатися підводною ловлею у прісноводних водоймах.
Працюють на рестораторів
На сходах селян у Вербені, Боремелі, Хрінниках одна з основних проблем, яку порушували жителі, – вилов риби. Місцевий люд незадоволений приїжджими дайверами.
– На пляжі Боремля влітку покупатися не можна, – розповідає Боремельський сільський голова Михайло Марчук. – Приїжджає бус, набитий хлопцями, переодіваються і прямо з пляжу ниряють. Ситуація неконтрольована. Під маркою дайверів їдуть усі, кому не лінь. Ми ж бачимо, як з води виходять і по землі рибу сунуть. Не мають вони права так робити. Структури, які повинні контролювати вилов риби, роблять це недостатньо активно, а в місцевих громад повноважень немає. Цього літа на сесії сільської ради приймали звернення у відповідні інстанції, у тому числі у районні райдержадміністрацію та раду, про порушення правил риболовлі. Відповіді нема. А крупна риба, на яку полюють дайвери, – це основа маточного поголів’я. Коли її вибити, то й ікри не буде, і, відповідно, малька. От у нас уже карпа практично не залишилось.
Допомогти місцевим громадам упорядкувати питання вилову риби у Хрінницькому водосховищі взялись у райраді. Заступник голови Віталій Конський каже, що питання вивчав і проблема дійсно існує.
– Дайвери працюють найбільше у період, коли немає зелені – весною й осінню. Вибивають дуже багато сома, судака, щуки. Їх послугами користуються луцькі підприємці, які мають кафе і ресторани.
Підводні мисливці роблять під замовлення, ниряють під воду і дістають ту рибу, яка потрібна «до столу». Зараз дуже сильно раки виловлюють і щуку, яка йде на нерест з ікрою та молочком.
За словами Віталія Конського, на найближчу сесію Демидівської районної ради готують звернення до вищих інстанцій щодо заборони підводного полювання у внутрішніх водоймах країни. На його думку, це єдиний вихід і абсолютно відповідає європейським стандартам, де у країнах заборонено підводне полювання у річках, озерах тощо. За це передбачені дуже великі штрафи і покарання. У Німеччині, наприклад, можуть позбавити на 10 років волі. У нас же – суцільна безкарність.
Виходить чоловік з-під води на берег, виносить на собі в’язку риби – і фотографується. Фото викладають у соцмережах.
Ловлять і місцеві «сіточники»
Ноги у проблеми ростуть у недосконалому законодавстві. Адже підводні мисливці у нас прирівняні до рибалок, які ловлять рибу вудками. Хоча й існують певні обмеження. Зокрема, не можна ловити за один раз більше трьох кілограмів риби й пірнати з кисневими балонами, заборонено збирати вночі раків за допомогою світла й обов’язково треба мати при собі посвідчення дайвера. Але, за словами завідувача сектору оперативної роботи Держрибоохорони у Рівненській області Валентина Ціхоцького, піймати дайвера на порушенні цих правил надзвичайно важко.
– Як можемо проконтролювати кількість виловленої риби, коли при наближенні нашого моторного човна вони відстібують в’язку з убитою рибою – і вона йде на дно? Ми ж підводним спорядженням не користуємось. А немає риби – немає за що штрафувати. Не перевіриш і наявність посвідчення: вони його із собою під воду не беруть. Якщо говорити про браконьєрство, не можна умовчувати і про місцевих жителів, які виловлюють рибу сітками. Навколо Хрінниківського водосховища – десять сіл. І багато людей «живе» з риби. Ми щомісяця з десяток осіб притягуємо до відповідальності, витягуємо сітки, але проблему незаконного вилову це не вирішує. Якщо зловимо чоловіка, який у заборонений спосіб ловить рибу, йому загрожує штраф від 40 до 680 гривень. Плюс нанесені збитки. Але їх потрібно ще довести у суді.
– Якби заборонили ловити рибу дайверам, з місцевими браконьєрами ми б самі лад навели, – переконує Боремельський сільський голова. – В нас уже план є. Для початку всі «прибережні» села повинні об’єднатися в єдину громаду. Процес запущено. Наступним кроком має бути створення комунального рибгоспу. Той, що був, уже давно не діє. І це неправильно. Адже водосховище – наша перлина, яка б мала приносити доходи у бюджет громади. А це мільйони гривень. У господарстві думали б за розведення риби і ставили вимогу щодо її вилову. Для боротьби з браконьєрами хочемо створити громадську організацію, яка би підпорядковувалася громаді. Треба сказати, план хороший, якби не одне «але». По дозволи для створення рибгоспу чи реєстрації громадської організації, яка би здійснювала охорону громадського порядку, треба їздити аж у Київ. Поки реальна передача повноважень із центру на місця пробуксовує, на Хрінницькому водосховищі продовжують ставити сітки і вибивати найбільшу рибу під час підводного полювання.
Наталка СЛЮСАР, Рівненська область
- За це повідомлення автора expert подякували: 3
- Баракуда Діма (08 серпня 2016, 22:24), Andry (09 серпня 2016, 08:48), Dima82 (12 листопада 2016, 08:25)